Мукачеве: Перші поселення Мукачева
Дві невеличкі гори - Галіш і Ловачка, - біля підніжжя яких розташувалося Мукачево, не відрізняються від інших передгір Карпат. Але ці дві гори зберегли таємницю сивої старовини пер-шого тисячоліття до нової ери.
Учені припускають, що в тойчас на землях нашого краю проживали фракійські племена, які заселяли великі території. Займались вони хліборобством і скотарством. Ремесла були розвинуті слабо.
У ІV-ІІІ столітті до н.е. по нашому краю пересуваються пле-мена кельтів, які володіли більш високим рівнем розвитку куль-тури. З появою кельтів започатковується новий етап в історії краю. Починає розвиватися металургія, металообробка, гончар-не ремесло, з'являється чеканка монет. На Галіші і Ловачці з'явився один з укріплених ремісничих центрів кельтів, який зай-мав близько 15 гектарів.
Навколишні землі були багаті на болотні залізні руди й букові ліси, які складали сировинну базу для розвитку залізоробного виробництва. Близькість покладів каолінових глин, дрібнозер-нистого піску в Латориці сприяли розвитку гончарного ремесла.
Могутнє об'єднання гето-даків (північних фракійців) втор-гається в сорокові роки до новоїери на землі Закарпаття й стирає з лиця землі багато кельських поселень.
Не обминула ця біда й кельське поселення на Галіш-Ловачці. Поселення було повністю зруйноване й згодом сховане від людських'очей віковічними пластами землі.
У середині XIX століття в Мукачеві жив Тиводар Легоцький, високоосвічена людина з широким діапазоном наукових інте-ресів. Він звернув увагу, що під час плантажної оранки на горах Галіш і Ловачка траплялися металеві й керамічні речі, прикраси, частини одягу, які відносяться до сивої давнини. Йому вдалося розкопати 24 житла й цілий ряд об'єктів виробничого призначен-ня. Уперше на цій території виявлені ручний млин, вироби з бронзи, скла, знайдено монети й матриці для їх виготовлення.
У кінці XIX століття ці місця інтенсивно руйнувалися вино-градниками, спорудженнями терас.
У 30-40-х роках XX століття колишнє кельтське поселення знову привертає увагу вчених І.Янковича, братів Затлоукалів, П.Сови. У 1962-1964 роках Закарпатська експедиція інституту археології АН УРСР проводить додаткові дослідження, встанов-лює приблизну територію поселення. Але в 70-х роках велика частина поселення ще більше знищується в результаті дачного будівництва, не дивлячись на те, що пам'ятка археології мала європейське значення.
У 1989 році археологічна експедиція Ужгородського універ-ситету знайшла в районі Галіш-Ловачки чотири об'єкти, знайде-но залишки будови, заповнену рештками ліпного й гончарного посуду і а також дві сокири, кульчастий наконечник, два ножі, кільце від коси та деякі інші речі, які покищо аналогів не мають.
Отже, на території Мукачева ще до нової ери жили люди з високою культурою виробництва. Потрібно продумати ряд за-ходів про захист археологічних пам'яток. Одне з городищ можна би перетворити в своєрідний театр, де людина змогла б побачити й відчути епоху тисячолітньої давнини. Знищення пам'яток власної історії не може бути виправдане ніякими економічними потре-бами. Бо не буде нам прощення від наступних поколінь, якщо від наших рук загине історія рідноїземлі.
Від холодних північних вітрів та східних протягів населення міста захищали гори Галіш-Ловачки. Звідти, як на тарілці, видно Мукачево, що має багатовікову цікаву історію.
повернутись
версія для друку