Село Колочава

Герб Закарпаття

Історія Закарпаття є складовою частиною України. Але має цілий ряд особливостей, які позначилися як на економічному, так і на політичному та етнічному розвиткові краю. Займаючи важ­ливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в рівні часи називалося «Карпатська Русь», «Угорська Русь», «Подкарпатська Русь», «Карпатська Ук­раїна», «Закарпатська Україна», з давніх часів було своєрід­ним «містком зв'язків» між Північною і Південною, Східною і Західною Європою. Не лише шляхи сполучення перетиналися тут, але й стикалися політичні концепції європейської і особливо східноєвропейської історії.

Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі східними слов'я­нами. Археологічні джерела засвідчують, що уже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру генетично спільну з культурою племен Подніпров'я, Подністров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н. е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства.

Важливою подією в історії Закарпаття було входження його до IX—XI ст. в активну сферу впливу могутньої Східно-Слов'янської держави — Русі, яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру.

Замок Паланок

Відірване з кінця XI ст. від основного кореня — східного слов'янства, Закарпаття до середини XX ст. входило до складу Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, але етноніми «Русь», «русини» засвідчують, що воно ніколи не втра­чало зв'язків з народами по той бік Карпат.

3 1939 року по 1944 рік у краї господарювали хортисти і німецькі фашисти. У жовтні 1944 року Закарпаття було визволено з-під гніту і в 1945 році возз'єдналося з Україною. Протягом віків Закарпаття, знаходячись у складі інших держав, не поривало зв'язків з Україною та Росією, вважало себе часткою великої сім'ї народів східного слов'янства. Та, на нашу думку, можна сміливо твердити, що і жоден регіон Ук­раїни не мав таких розгалужених економічних, політичних і культурних зв'язків з народами Європи, як Закарпаття, що наклало своєрідний відбиток на його історичний розвиток, на економічні, політичні та етнічні процеси. Тому не можна розгля­дати історію Закарпаття без багатовікових зв'язків з історією угорського, румунського, словацького, чеського і польського на­родів, з народами Балканського ареалу. Нерідко можна почути:

«Хто хоче побачити центр Європи, хай їде в Закарпаття». Не випадково вчені початку XX ст. визначили центр Європи саме в Закарпатті (біля Рахова). Хоч в наші дні вчені Німеччини, Франції новим центром вважають околицю Вільнюса.

Невицький Замок

Так чи інакше історія Закарпаття в різних її ракурсах цікава, а подекуди і захоплююча. Вона важлива і для з'ясування іс­торії України, частиною якої е Закарпаття, і для повного висвіт­лення історії Угорщини, Чехословаччини, Румунії. Цим, до певної міри, пояснюється й інтерес до неї.

Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і до наших днів — можна поділити на кілька періодів: стародав­ні часи, який хронологічно продовжується До IX ст.; феодальна доба — з IX ст. до середини XIX ст.; період розвитку капіталіз­му (друга половила XIX — поч. XX ст.) — період між двома світовими війнами, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини; угорська окупація 1939—1944 років; Закарпатська Україна (період 1944—1945 рр.), повоєнний період, коли Закарпаття возз'єдналося з Україною. Сюжетно виділяється період до 1918 року, коли Закарпаття входило до складу Угорщини та Ав­стро-Угорщини.

Інтерес до історії Закарпаття завжди був неабияким. Минуле та сучасне краю, його майбутнє цікавили не лише населення Закарпаття, а й широку громадськість України та Росії, Чехословаччини, Угорщини, Румунії тощо. Це й природно, оскільки історичні долі сусідніх країн завжди перепліталися, і через їх історію розкриваються окремі сторінки власної історії Закарпаття.

Закарпаття сьогодні

Ужгород

Закарпаття- наймолодша область України, що розташована на крайньому її заході з територією 12,8 тис. кв. км, населенням в 1,25 млн. чоловік. Адміністративно-територіальний устрій складають 13 районів, 11 міст, 5 з яких- обласного підпорядкування. Всього в області 609 населених пунктів.

За своїм геополітичним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Закарпаття має свою специфіку. Це єдина з областей України, яка .межує з чотирма зарубіжними країнами- Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. 70 відсотків території її складають гірські та передгірські зони, що зумовлює унікальність природного ландшафту, багатство і розмаїття ресурсного потенціалу краю. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (78,4%). Проживають також угорці, росіяни, румуни, словаки, цигани, всього понад ЗО національностей.

Ці особливості визначають і своєрідність соціально-економічного розвитку регіону і колорит його традицій, побут людей, його минуле та сьогодення. В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання - лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Область є серед лідерів в Україні за часткою вкладених на кожного її жителя інвестицій.

Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих.

Хуст

Закарпаття сьогодні - це область, що має не тільки хороший економічний та природно-ресурсний потенціал. Це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників, майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.

Та найбільше багатство краю - його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Як вміло завжди вони облаштовують свої власні оселі, так прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі. Зрештою, приїжджайте в цей чарівний куточок смарагдових лісів та гірських потоків, у край гостинних, доброзичливих людей і ви переконаєтесь у всьому самі.

Ласкаво просимо!

Географія краю

Озеро Синевир

Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, розташоване на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1288,2 тис. чоловік (на 01.01.98), або відповідно 2,1 і 2,5 відсотка території і населення України. Територія області поділена на 13 адміністративних районів і 3 міста обласного підпорядкування, 295 сільських та селищних рад. Область налічує 10 міст, 20 селищ міського типу, 579 сіл. На її території поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту. Близько 80 процентів території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Горгони, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою до 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 відсотків території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях - дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800-1000 м над рівнем моря букові, хвойні (ялиця біла, ялина) - на висоті до 1300-1500 метрів. Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки - полонини. На території області протікає 9429 річок і потоків, що із уже зазначеними факторами формує помірно-континентальний клімат. Улітку середня температура повітря становить +21°С, а взимку -4°С. У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод. Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно-континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.

Природно-ресурсний потенціал

Природа краю багата і різноманітна. Найбільше багатство - ліси. Лісистість території сягає 50 відсотків, а лісовий фонд становить 694 тис. га. По породному складу переважають твердолистяні (64,4%) ліси. Загальний запас деревини становить близько 200 млн. кубометрів. Мінерально-сировинна база представлена понад 30 видами корисних копалин, серед яких нетрадиційні для України поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, барити. Із неметалічних корисних копалин значними є запаси кам'яної солі Солотвинського родовища (0,5 млрд. тон). Надзвичайно перспективні для освоєння єдині в Україні поклади цеолітів, прогнозні запаси яких 285 млн. тон. У межах Біганського родовища алунітів розвідано 5,7 млн. тонн баритових руд, придатних для використання в бурових розчинах при проходженні свердловин на нафту та газ. Високу оцінку на світовому ринку має германій, який використовується як напівпровідник у сучасній радіоелектроніці, приладобудуванні, космічній техніці й інших галузях. Затверджені запаси родовища, яке поки що не експлуатується, становлять 850 тонн, прогнозні - 1900-2000 тонн. Область має великі можливості для розвитку фарфоро-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. Закарпатські каоліни, запаси яких перевищують 5 млн. тонн, виняткові за своєю білизною і не мають аналогів в Україні, а за хімічним складом нагадують каоліни Китаю. Значні запаси різноманітної сировини для будівельної індустрії (мармуризований вапняк, доломіт, мармур, туф, андезит, щебінь, камінь бутовий), що використовується як облицювальний матеріал, декоративна крихта, вапнякове борошно. Закарпаття багате на мінеральні та термальні води, унікальні за своїми лікувальними властиво-стями та енергетичними потужностями. Налічується понад 360 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод загальним дебітом близько 10 тис. куб.м на добу, які не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. Лікуавльно-столові мінеральні води, маючи чудові смакові якості, споживаються як у санаторно-курортних закладах, так і для розливу. Область має сприятливі кліматичні умови, високий природно-рекреаційний потенціал, вона зосередила 5,2 % об'ємного і 5,1% вартісного по-тенціалу природних ресурсів рекреації України. Край багатий на прісні поверхневі води. Потенціал гідроенергетичних ресурсів малих та середніх річок становить 6,5 млрд.квт.год/рік і є найбільшим серед областей України, що відкриває можливості для розвитку малої гідроенергетики.

Транспорт

Вокзал Мукачеве

Шляхи

Відстань від обласного центру до столиці країни міста Київ - 788 км, Москви - 1713, Праги - 900, Будапешта - 360,Бухареста - 865, до Братіслави - 545 кілометрів. Закарпаття уже має досить розвинену транспортну систему. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 3,5 тис.км, з яких 97 процентів мають тверде покриття. Щільність автомобільних шляхів на тисячу кв.км території становить 268 км при 271 км по Україні. Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород - Мукачево - Хуст - Тячево - Рахово - Івано-Франківськ, Мукачево - Свалява - Стрий, Ужгород - Перечин - Свалява, Перечин - В.-Березний - Ужок. Через територію області протяжністю 140 кілометрів, пролягає міжнародна автодорога Київ - Чоп.

Особливого значення у даний час набуває створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів.Через територію області проліг міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Лісабон-Трієст-Любляна-Будапешт-Київ-Волгоград, який сполучає західно-і східно-європейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі з метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа-Азія.Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалудженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Для створення матеріально-технічної бази вказаних коридорів, облдержадміністрація здійснила ряд заходів: скоординувала зусилля та фінансові можливості державних і комерційних, господарських і будівельних структур, сприяла прикордонним та митним службам у розбудові їхньої інфраструктури, облаштуванні діючих і відкритті нових пунктів пропуску через державний кордон.

Суттєвим вкладом у розбудову матеріально-технічної бази та розширення мережі транзитних вантажних перевезень у рамках міжнародних транспортних коридорів було створення ВАТ "Закарпатінтерпорт", автомобільного терміналу "Автопорт-Чоп" та філії державного підприємства з обслуговування іноземних автомобільних вантажних перевезень "Укрінтеравтосервіс-Закарпаття".

На території області до 2005 року передбачається здійснити:
• дальше вдосконалення роботи прикордонних залізничних станцій Чоп, Батєво;
• відновлення та модернізацію залізничної інфраструктури на напрямку Чоп-Львів;
• будівництво залізничного тунелю на дільниці Бескид-Скотарське;
• реконструкцію автомобільної дороги Сторожниця-Ужгород;
• здійснення комплексу технічних заходів з метою поліпшення умов та безпеки руху на автомобільних дорогах Косино-Чоп-Стрий-Львів, Ужгород-Мукачево;
• здійснення реабілітації автомобільної дороги Київ-Чоп із залученням кредитних коштів Європейського банку реконструкції і розвитку;

Перетворення у життя програми з розбудови міжнародних транспортних коридорів докорінно змінить обличчя транспортної інфраструктури Закарпаття. Це сприятиме успішному входженню економіки України і області в загальноєвропейський транспортно-економічний простір, залученню нових іноземних інвестицій та значному поповненню державного бюджету.

Прикордонна інфраструктура

По периметру державного кордону протяжністю 467,3 км за останні роки облаштовано 16 пунктів пропуску та митних постів, з яких 9 із статусом міжнародних, 6 - міждержавних та 8 пунктів спрощеного переходу. Це, зокрема міжнародні автомобільні: "Ужгород", "Малий Березний", "Тиса", "Лужанка", "Дяково" та "Вилок", міжнародні залізничничні - "Павлово", "Чоп-залізничний", "Саловка", "Дяково". Діє повітряний міжнародний пункт переходу кордону "Ужгород-аеропорт".

Функціонують спрощені пункти пропуску - автомобільні: "Дзвінкове", "Косино", "Лужанка", "Вилок", "Дяково" та міждержавні залізничні - "Тересва", "Дяково", "Рахів". Для послуг населення пішоходні спрощені пункти пропуску "Хижа", "Тересва" та "Дяково". Наявність зазначених переходів є одним із елементів інфраструктури, який сприяє відвідуванню області іноземними громадянами, створенню при певних обставинах умов для їх оздоровлення на курортах області.

Віадук

Пасажирські перевезення

Сьогодні забезпечуються перевезення пасажирів на 180 міжміських маршрутах щоденно з м.Ужгород виконуються рейси до обласних центрів Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, міст Словаччини - Братіслава, Міхаловце, Гуменне, Пряшів, Кошіце; Чехії - Добжина, Прага, Брно; Угорщини - Ніредьгаза.

Залізничні колії на території області мають протяжність 1476км. Із них 785 км - головні, з яких половина електрифіковані. Через залізничні вузли Чоп, Мукачево, Батьово, Ужгород проходять основні внутрішні залізничні лінії Чоп - Ужгород - Ужок - Львів, Чоп - Солотвино, здійснюється залізничне сполучення з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та трьома виходами через Карпатський перевал з містами Львів, Київ, Харків, Чернівці, Сімферополь, іншими. З метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа - Азія діє міжнародний транспортний коридор № 5 (Критський) за маршрутом Ліссабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який сполучає західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі. Допоміжні транспортні мережі цього коридору на території Закарпатської області перетинаються з відгалуженням міждержавного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ - Одеса) для перевезення вантажів і пасажирів з півночі на південь Європи і навпаки.

Саме ці функції з червня 1996 року почав виконувати міжнародний пасажирський поїзд Констанца - Бухарест - Дяково - Чоп - Кошице - Краків, що з'єднав національні залізничні мережі Румунії, України, Словаччини, Польщі, а в перспективі планується його продовження на північ до Берліна, Гамбурга, Копенгагена і на південь до Варни, Стамбула.

Повітряне сполучення

В обласному центрі Ужгород розташований цивільний аеропорт пропускною здатністю 1500 пасажирів на добу, що має статус 4 "Г".

З нього регулярно виконуються рейси на Київ, Будапешт та інші напрямки. У м.Мукачево розташований недіючий колишній військовий аеродром, який успішно може бути використаний для цивільних цілей.

Телефонія

Укртелеком

Безперечним лідером у сфері телекомунікацій на теренах Закарпаття за обсягом та діапазоном послуг місцевого, міжміського і документального зв'язку є Закарпатська дирекція "Укртелекому".

На мережі електрозв'язку Укртелекому в області експлуатується 333 АТС, у т.ч. 62 - в містах та 271 - в сільській місцевості, які дають можливість користуватися телефонами майже 140 тисячам абонентів.

Через область пролягають дві волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ), які з'єднують цифровими потоками Україну з країнами Заходу (Ужгород-держкордон Словаччини, Ужгород-держкордон Угорщини).

За останні роки набувають все ширшого розвитку нетрадиційні, нові види зв'язку (всі види мобільного зв'язку, Internet-телефонія та інші).

ЗАТ "Утел"

За допомогою цифрової міжміської телефонної станції у м. Ужгороді забезпечує надання широкого спектру телекомунікаційних послуг:
• послуги міжміського та міжнародного зв'язку на телефоній мережі загального користування: ·
• автоматичний доступ до міжміської та міжнародної мережі ·
• послуги, що надаються за допомогою оператора ·
• мережа карткових таксофонів ·
• продаж телефонних карток Unet для доступу в Internet
• послуги бізнес-мережі Утел: ·
• бізнес лінії ·
• ISDN (BRI, PRI) ·
• Internet ·
• послуга однонаправленого доступу до вузла Internet-провайдера
• відеоконференція ·
• послуга "800" (з'єднання за рахунок абонента, якому телефонують)

Інтернет

Бурхливо розвивається ринок Internet-послуг. На теперішній час в області фунціонує 14 Internet-провайдерів, які пропонують різноманітні рівні обслуговування: від поштової скриньки до надання виділених On-Line каналів зв'язку високої пропускної здатності для корпоративних клієнтів.

Система інформаційних ресурсів регіону набуває чітко оформлених рис. Невпинно зростає представлення області в світовому інтернет просторі.

Відкрито і успішно працюють багато Інтернет-кафе. Набуває розвитку Internet-телефонія.

Мобільний зв'язок

В області працюють наступні оператори мобільного зв'язку:

• Kyivstar (GSM + 3G)
• МТС / Vodafone (GSM + 3G)
• LifeCell (GSM + 3G)
• InterTelecom (CDMA + 3G)