11.01.2015
Оновлення сайту Перейти

12.12.2012
Нові поповнення Галереї Перейти

12.07.2011
Збої в роботі Перейти

В'їзд в найдовший туннель на перегоні Бескид-Скотарське, Воловецький р-н
В'їзд в найдовший туннель на перегоні Бескид-Скотарське, Воловецький р-н

 

Райони та міста :: Залізниця :: Вузькоколійна залізниця Берегове/Виноградово - Хмільник - Іршава

Залізниця: Вузькоколійна залізниця Берегове/Виноградово - Хмільник - Іршава

   Маршрут:

   Берегове - Хмільник - Іршава - Приборжавське - Бронька - Кушниця - Лисичово

   Виноградів [Севлюш] - Хмільник

   Іршава - Осой – Кам’янка

   Бронька - р. Бронька

додатково
фотогалерея до статті "Залізниця: Вузькоколійна залізниця Берегове/Виноградово - Хмільник - Іршава"

   Загального користування. Довжина 123 км.

    Пасажирське (Виноградов-Іршава) і товарне сполучення. Належить УЗ. Дати відкриття (по ділянках):

   · Виноградів [Надьселеш, Севлюш]-Хмільник, 19 км, 23.XII.1908

   · Берегове [Берегшач]-Приборжавське [Довге], 67 км, 23.XII.1908

   · Приборжавське [Довге]-Кушниця, 9 км, 22.V.1909

   · Іршава [Ілошва]-Осій [Сайкофальва], 8 км, 23.XII.1910

   · Осій-Кам’янка [Дьілалья], 4 км, 10.VI.1911

   У 1912 році довжанским деревообробним підприємством була споруджена лісова вузькоколійка, що виходила з двору місцевої пилорами. Вона проходила лівим берегом Боржави до станцій Суха, Бронька, відкіля повертала на схід у долину ріки Броньки. Далі колія проходила вузькою долиною до пралісів під полониною Кук (1365 м над рівнем моря). Отут вона роздвоювалася й одна гілка йшла на південь, під гору Кичера (903 м над рівнем моря). Основна лінія експлуатувалася компанією BGV (Залізниця Долини Боржи).

   У 1923 р. Закарпаття ввійшло до складу Чехословакии, і лінія була передана Чехословацьким державним залізницям (ЧСД). У 1930 р. ця гілка вже перестала діяти і відновила свою роботу тільки в післявоєнний період. По ній доставляли споживачам бурий лігніт із шахт Ільницкого вугільного родовища.

   У 1930-31 роках «Акціонерне товариство по переробці деревини» побудувало нову гілку вузькоколійки на ділянці Кушниця-Лисичово-Репіна, довжиною 4,2 км. Шлях проходив по березі Кривого потоку до складу Борсучина, розташованому під Швидким потоком на висоті 420 метрів над рівнем моря. На цій гілці є станція Багарика. Незабаром від пилорами в Кушниці був споруджений ще один шлях, що йде долиною Кушницкого потоку до села Лисичово, а далі - глибокою долиною Вашкового потоку, де за хатинкою лісника утворювалося три відгалуження. Перше відгалуження (4 км довжини) йшло долиною Репинного потоку до пралісів під гору Камінь, друге - долиною Сільського потоку під гору Прислоп (довжиною 2 км), третє йшло уздовж потоку Версиль під гору Звур (довжина 3 км). Друга гілка вузькоколійки, що виходила з Кушниці, пролягала долиною Боржави через села Керецьки, Березники під полонину Боржаву (довжина 17 км) (зараз – повністю розібрана). З виникненням Довжанского лісокомбінату дорога стала належати цьому підприємству. В роки найбільш інтенсивної вирубки лісу, вузькоколійка була оснащена 18 локомотивами і сотнями вантажних вагонів. На початку 80-х років ХХ сторіччя вузькоколійка була демонтована.

   З 1939 по 1944 р. лінія експлуатувалася угорською компанією MAV. У 1944 р. залізниця увійшла до складу радянських залізниць і була перешита з 760 мм на 750 мм. Регулярний рух був відновлений у 1948-49 р. У 1926 р. довжина дороги була 107 км, після війни мережа розширена і нині складає 123 км. Обслуговується ПЧ-15 (Хуст).

   Відрізок шляху Сухий - Бронька - полонина Кук був демонтований у 1990 році. У Приборжавскому шляхи і стрілки у відносно гарному стані.

   У 2003 р. дві ділянки по 1 км між Іршавою і Кушницею розібрані. Планується їхнє відновлення. Сама станція Кушница являє із себе закинуті руїни.

   На жаль, вузькоколійний шлях біля вокзалу в Береговому вже закинутий, потяги на Хмільник не ходять, але можна собі уявити, як це було. На вузькоколійній станції Берегово крім рухомого складу є чимало цікавого, наприклад, щогли освітлення – чи не від старих австрійських семафорів вони узяті? На Берегівській ВЖД іноді влаштовують ретро-поїздки, для чого зберігається діючий паровоз Гр-286. Депо (філія депо Чоп) знаходиться в Береговому, приблизно в кілометрі від станції широкої колії. У Береговому ж знаходиться перевантажувальна станція.

   На ділянці Берегово-Хмільник пасажирського руху немає з 1983-84 р., усі станції і роз'їзди розібрані.

   У Виноградові вузька колія також підходить упритул до широкої, але перевантаження там уже немає. Зате є брукована площа і старий вокзал, а також каштан, що росте прямо на вузькоколійному тупику.

   До складу потяга Виноградів-Закарп.-Хмільник, крім вагонів Pafawag, часто включається так званий тимчасово-багажний вагон - це звичайний критий вагон, у якому місцеві жителі перевозять багаж і... велосипеди.

   Між Виноградовим і Хмільником у залізниці зустрічаються не тільки красиві місця, але і визначні пам'ятки.

   Хмільник - єдина станція на шляху прямування поїзда, де дотепер діють семафори. Ще в Хмільнику є найгарнійший міст австрійського спорудження. Табличка на ньому багато про що говорить однією лише датою - 1884 рік. Певний інтерес представляє і водонапорка: ємність для води знаходиться усередині більшої по розмірі ємності, що використовується як стіни. Багато старовини збереглося тут: стрілки, пристрої сигналізації, централізації, блокування...

   Пасажирський рух є тільки від Виноградова до Іршави. Використовуються вагони Pafawag і Демихівського заводу. Рух здійснюється «човниковим» способом: один потяг курсує між Виноградовим і Хмільником, другий - між Хмільником і Іршавою.

   Закарпаття - місцевість дуже густозаселена, тому половину свого шляху з вагона видні невеликі одноповерхові будинки під черепичними дахами.

   Іршава сьогодні - кінцевий пункт прибуття потяга. Далі пасажирського сполучення вже немає... І тут старовина, що на шляхах, що в кімнаті чергового по станції.

   Біля станції Довге відходить гілка на лісопильний завод у Приборжавському, де є теж чимало цікавого.

   Кушниця - сама північна станція дороги. Шлях на Лисичово вже розібраний.

   

   Рухомий склад: Тепловози ТУ2 з'явилися в 1968 р. (номери 018, 020, 026, 034, 035, 066, 074, 097, 098, 248), пізніше прибули тепловози ТУ7А-3094, 3278, 3279, 3280, 3281 і 3282. Парова тяга ліквідована в 1970 р. (до цього було 11 паровозів Гр: 132, 255, 286, 323, 324, 335, 338, 339, 340, 341 і 342), 6 паровозів серії 490 (MAV: 023, 030, 032, 033, 036, 037), латвійський Mp-743 (Коломна/86, списаний 03.1960), Н.50 (Коломна/86), Портер.

   

   Станції

   
КілометражСтанція
0Берегове
Берегове-Мал.
з.п. Іванівка
з.п. Затишшя
8Зміївка
13Береги
19Нове Село
з.п. Нижні Ремети
з.п. Верхні Ремети
28Хмільник
з.п. Хмільник
34Кам’янське
з.п. Заріччя-Сільце
44Іршава
з.п. Дубрівка-Боржавська
53Білки
з.п. Імстичово
з.п. Луково
62Приборжавське
66Довге
71Бронька
75Кушниця
Гілка Іршава-Кам’янка
0Іршава
з.п. Ільниця
8Осій
12Кам’янка
Гілка Виноградів-Закарп.-Хмільник
0Виноградів-Закарп.
6Олешник
з.п. Чорний Потік
16Шаланки
19Хмільник

повернутись
версія для друку



          © Всі права застережено. 2000-2017. Юрій Зінькевич. При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
  “Єа Ё­  ®­« ©­